Творчий звіт
вихователя Стасюк Оксани Володимирівни
за міжатестаційний період 2016-2021 р.р.
Ефективність соціальної адаптації залежить від того, наскільки успішно будуть підготовлені дошкільники до шкільного життя. В дошкільному дитинстві необхідно навчити дитину спілкуватися, товаришувати з однолітками, знаходити відповіді на складні життєві ситуації, планувати та підпорядковувати свої дії інтересам колективу.
У цілому ряді сучасних досліджень визначається перевага дошкільного закладу як інституту соціалізації, в якому створено умови для особистісного розвитку дитини, вправляння в соціальній поведінці, здатності
пристосовуватись до оточення (Л.Артемова, А.Богуш, Т.Жаровцева, О.Кононко, Т.Поніманська та ін.)
Соціальна адаптація відбувається практично протягом життя людини. Старший дошкільний вік - кінцевий етап початкової ланки соціалізації особистості на рівні дошкільного навчального закладу. Вступ до дошкільного навчального закладу потребує від дитини оволодіння системою таких складових соціальної адаптації як: усвідомлення соціальної ролі «Я - дошкільник», розуміння нового періоду свого життя, уміння прилаштовуватися до життя в групі, особистісна активність у встановленні гармонійних зав’язків із соціальним оточенням, дотримання норм, правил групи, що потребує вміння поводитися, відстоювати власні думки, позицію.
Входження в нове соціальне середовище, яким для дитини є дошкільний заклад, ускладнюється необхідністю зорієнтуватися в незнайомій ситуації та активізувати адаптаційні ресурси. У непідготовленої дитини дотримання нового режиму і ритму життя, виконання нових вимог, обов’язків та функцій викликають певні труднощі, провокують виникнення таких явищ як адаптаційний синдром, адаптаційна хвороба.
У дошкільний період життя дитини, формуються і основи її соціальної компетентності. Соціально компетентна дитина здатна до самовизначення у взаєминах з іншими людьми та вирішення ситуацій моральної поведінки.
Під час роботи над даною темою були поставлені наступні завдання:
· розкрити сутність поняття «соціалізація», «соціальна адаптація»;
· визначити шляхи, методи, умови соціалізації дітей в умовах дошкільного закладу;
· визначити шляхи взаємодії з іншими фахівцями закладу щодо соціалізації;
Особливу увагу у навчальному плані приділяємо:
• плану співпраці дитини, батьків, вихователя та інших фахівців, розробленого для задоволення особливих освітніх потреб кожної дитини;
• плануванню, що допомагає контролювати та оцінювати освітню програму дітей та її виконання;
• даним про пристосування та адаптацію, які допоможуть дитині ефективніше здобувати знання, набувати навички.
Отже, роль ЗДО полягає у наступному:
· становлення соціального досвіду, соціальної компетентності дітей;
· опанування культури міжособистісних взаємин та соціальних норм і ролей;
· формуванні певної моделі соціальної поведінки, здатності бути адекватним ситуації, вимогам та очікуванням авторитетного дорослого;
· забезпечення емоційного благополуччя дітей в соціальному середовищі;
Отже, успішний процес соціалізації дитини дошкільного віку як цілеспрямована і систематична робота педагогічного колективу можливий на основі такої моделі, що сприяє усвідомленню всіх її складових та дає змогу керувати соціальною ситуацією розвитку дітей в освітньому просторі дошкільного навчального закладу.
Соціальність – похідна від «соціальний». Означає єдність соціальних потреб (у любові рідних, близьких, авторитетних людей; у підтримці, допомозі, захисті, схваленні тощо); умінь (орієнтуватися, пристосовуватися, позитивно впливати на соціальне довкілля); почуттів (довіри, прихильності, вдячності, відповідальності тощо); якостей (справедливості, чуйності, доброзичливості, товариськості, обов'язковості тощо) дошкільника.
Якщо раніше батьки і педагоги сприймали дошкільний заклад як інституцію, відповідальну тільки за здоров'я та підготовку дитини до школи, то сьогодні поряд з цими аспектами діяльності дедалі більшої значущості набувають й інші функції дитячого садка, зокрема одна з основних – соціалізація дитини.
Дошкільника можна вважати соціально компетентним, якщо він:
- володіє елементарними знаннями про соціальні явища, події,
людей, взаємини, способи їх миролюбного та конструктивного налагодження;
- цінує, визнає значущість для себе всього, що пов'язане із
соціальним життям, цікавиться ним;
- називає словами, вербалізує основні назви, пов'язані з життям
людини серед інших;
- передає свої враження про соціальні події та взаємини людей
художнім образом (малює, ліпить, складає оповідання, співає пісні тощо).
Складові соціальної компетентності, які необхідно сформувати в дошкільному віці:
комунікабельність
– це його здатність будувати з дітьми
різного віку, статі та близькими дорослими гармонійні взаємини. Тобто такі, які обумовлюють взаємоповагу, доброзичливість, спрямованість на співпрацю, конструктивну взаємодію, взаємодопомогу і задовольняють (емоційно та інтелектуально) усіх партнерів по спілкуванню.
спілкування
– це процес емоційної, інтелектуальної,
перцептивної, мовленнєвої, оцінювальної, духовної взаємодії дітей, що може бути безпосереднім або опосередкованим наслідком інших видів діяльності – грою, працею, навчанням. Без уміння спілкуватися - неможливі добрі взаємини.
взаємини
– духовні утворення, що складаються в процесі
спілкування і відображають його позитивний або негативний характер. Статус дошкільнят – соціальне становище дитини в колективі інших дітей, яке формується на основі взаємин.
соціалізація
– входження дитини в гурт інших дітей,
сприймання нею групових цінностей, можливість впливати на зміну їх на краще. Групова взаємодія – процес конструктивної спільної діяльності за наявності взаємоповаги, взаємодопомоги, емоційної, інтелектуальної, моральної та фізичної підтримки.
соціальна
адаптація – процес пристосування дитини до
нового соціального середовища.
Умови успішної соціалізації дитини-дошкільника
- сприятлива соціальна ситуація розвитку;
- участь дорослих, через досягнення взаємодії процесу соціально- педагогічної діяльності закладу дошкільної освіти та процесу соціалізації дитини в сім'ї;
- організація повноцінної діяльності та спілкування як провідних форм розвитку і взаємодії з навколишнім світом.
Для активного засвоєння дошкільнятами цінностей, соціальних норм і правил в єдності мотиваційного і діяльнісно-практичного компонента в їх життєдіяльності необхідно направляти виховну роботу таким чином, щоб дитина відчувала себе впевненим, захищеним, щасливим, переконаним у тому, що його люблять, задовольняють його розумні потреби. Цілісність в осмисленні понять соціальної дійсності досягається завдяки широкому використанню літератури, музичного, образотворчого матеріалу, а також власному творчому використанню навколишньої дійсності. З огляду на особливості віку, педагог визначає тематику дня і зміст роботи відповідно до загальної темою тижня. Для повноти розкриття змістовного аспекту теми важливо створення протягом дня морально-етичних ситуацій,як найважливішої умови для виникнення емоційно-творчого переживання дійсності. Велике місце протягом дня займає спільна діяльність дорослого і дитини щодо закріплення понять у різних формах.
Крім того, створюються умови для вільної та самостійної діяльності дітей. Заняття проводяться у формі захоплюючих і пізнавальних ігор, тому що ігровий метод навчання сприяє створенню зацікавленої, невимушеної атмосфери, встановленню психологічно адекватної віком ситуації спілкування.
Зміст навчання має виводити дитину за межі його безпосереднього особистого досвіду у сферу досвіду людського і тим самим давати дитині нову форму життя в суспільстві - взаємодія з узагальненими, загальнолюдськими знаннями. Дитині пропонується подумки стати учасником подій, дати оцінку вчинків героїв, запропонувати та обгрунтувати свій варіант поведінки.
Під час роботи над темою, я насамперед визначила в яких діяльностях формується соціальний досвід.
Це:
ігрова
діяльність:
у грі діти приміряють на себе різні соціальні ролі, які дають їм відчувати себе повноправними членами суспільства;
дослідницька
діяльність:
збагачує досвід дитини, дозволяючи йому знаходити рішення самостійно.
предметна
діяльність:
дає можливість дитині пізнавати навколишній світ і задовольняє його пізнавальні інтереси.
комунікативна
діяльність: допомагає дитині знайти емоційний контакт з дорослим, отримати його
підтримку та оцінку.
Відповідно до використання цих видів діяльності, я розробила різноманітні форми та методи формування соціального досвіду дітей.
Я продумала серію конспектів занять для різних вікових груп.
Це такі конспекти занять:
Для молодшого дошкільного віку: Конспект інтегрованого заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Будьмо знайомі, новачок!», «Добре всім», «Дружба», «Щоб дружити й не тужити», «Ліки від вередливості»
Конспекти занять морально-етичного спрямування для середнього дошкільного віку: «Дружні діти, мов квіти», «Ввічливі слова творять дива», «Разом гратись веселіше», «Дерево добра», «Діти ввічливі та чемні всім навколишнім приємні».
А також конспекти занять для старшого дошкільного віку: «Міст миру», «Треба всім допомагати – вірних друзів будеш мати», «Кожна дитина – намиста перлина».
У повсякденному житті та на заняттях переконалася у ефективності проведення етичних бесід. Провела з дітьми такі: «Властивості любові» «Добрий день, Вам, люди!» (середній дошкільний вік), «Уміння прощати», «Дружба», «Ввічливість і турботливість», «Подорож до країни ввічливості та доброти». “Добро в нашій душі”, «Щедрість і жадібність» (старший дошкільний вік)
Апробувала ігрові техніки на допомогу адаптації та соціалізації дітей.
Це цикл ігор:
- “Нумо, познайомимося!”
Завдання: знайомство у системі: “дорослий — дитина”, “дитина — дитина”; налагодження позитивних контактів; корекція емоційного стану; розвиток навичок спільної діяльності; вправляння у ввічливому звертанні та активному налагодженні контакту.
Сюди входять такі ігри: «А мене звати…», «Нехай наші пальчики стануть друзями», «Луна»(для запам’ятовування імен дітей),
- “Нумо, навчимося!”
Завдання: корекція емоційного стану; вироблення позитивного ставлення до відвідування дошкільного закладу; тренінг конструктивних форм поведінки, розвиток навичок позитивної соціальної поведінки; збагачення соціального досвіду; розвиток почуття єдності, згуртованості.
Серія ігор: «Зустріч клоунів», «Телефон», «Зіпсований телефон», «Потяг» (Мета: закріплювати вміння знайомитися в різний спосіб) та ін.
Підібрала ігри, що сприяють соціалізації дошкільників:
Гра-вітання «Веселі звірятка», «Подаруй подарунок другові», «Опиши друга», «Поклич лагідно», «Зобразіть предмет», «Склади картинку», «Лагідне ім’я», «Передай м'яч».
Підготувала інформацію на допомогу колегам: «Ігрові техніки на допомогу адаптації», «Забезпечення умов ранньої соціалізації дошкільників», «Використання дидактичних ігор з морально – соціального розвитку».
Для кращої ефективності проведення роботи з соціалізації дітей, постійно спілкуюся з батьками вихованців, разом напрацьовуємо практичні кроки для потрібного результату спільної справи. Постійно залучаю батьків для обговорення проблем адаптації та соціалізації дітей як очно, так і дистанційно(спілкування через «Viber»). Ділюся з ними інформацією, надаю поради щодо соціальної поведінки дітей, труднощів адаптації та соціалізації, для виявлення проблем.
Розробила анкети для батьків: «Принципи виховання дітей», «Анкета – самоаналіз для батьків», анкети-тести: «Які ви батьки?», «Чи хороші ви батьки», «Доросле спілкування з дітьми», «Висока посада бути батьками», анкету-тест для матерів.
Завжди пропоную батькам ознайомитися з інформацією: «Показники соціальної компетентності дошкільника». Разом напрацьовуємо шляхи, як досягти кращого результату.
Соціальний розвиток дітей – це засвоєння традицій суспільства, культури, середовища, в якій малюк росте, формування його цінностей, навичок спілкування. Ще в дитячому віці дитя встановлює перші контакти з навколишнім світом. Згодом дитина вчиться налагоджувати контакти з дорослими і довіряти їм, керувати своїм тілом і вчинками, будувати свою промову і оформляти її словами. Для формування гармонійного соціального розвитку дитини треба приділяти їй та її цікавості максимум часу і уваги. Це спілкування, пояснення, читання, ігри, слово, озброєння дитини максимумом інформації про людське середовище, правила і норми спілкування, поведінку.
Сім’я на першому етапі є головним осередком передачі досвіду і знань, накопичених раніше. Для цього батьки малюка, його бабусі і дідусі зобов’язані створити в будинку оптимальну психологічну атмосферу. Це атмосфера довіри, доброти, взаємної поваги, які і називаються первинним соціальним вихованням дітей.
Спілкування – ключовий фактор соціального становлення особистості дитини. Комунікація лежать в основі соціальної ієрархії, що проявляється у відносинах «діти-батьки». Але головним у цих відносинах повинна бути любов, яка починається ще з утроби матері. Не дарма психологи говорять про те, що бажана дитина – це щаслива, впевнена в собі і в перспективі успішна в соціумі людина.
Заклад дошкільної освіти – це джерело соціалізуючого впливу на дітей, джерело соціального досвіду, який, окрім розвитку інтелекту і передачі знань, умінь, навичок, цілеспрямовано має формувати моделі поведінки дітей, їхні цінності, систему взаємин із суспільним оточенням.
Як день розпочинається з ранку, так життя людини – з дитинства, яке є незабутнім, швидкоплинним, неповторним та найважливішим етапом людського життя. Саме дошкільний вік є фундаментом, на якому постає весь життєвий шлях людини. Від якості цього фундаменту залежить динаміка особистісного зростання дитини, її життєві установки та світосприймання.
Конспект заняття
морально-етичного спрямування:
«Разом об’єднатися – веселіше гратися»
(середній дошкільний вік)
Програмовий зміст:
Учити дітей вживати слова вітання. Створити атмосферу психологічного комфорту.
В процесі ігор формувати в дітей навички спільної діяльності, прищеплювати бажання перебувати в колективі та розвивати здібність до співпраці, доброзичливе ставлення та уважність один до одного, посилювати відчуття згуртованості в групі.
Викликати бажання допомогти, проявляючи при цьому радість і доброзичливість, формувати уявлення дітей про важливість толерантної взаємодії.
Систематизувати уявлення дітей про добро, добрі вчинки, поповнювати словниковий запас дітей словами ввічливості; вчити правильно доповнювати речення. Удосконалювати комунікативні навички (вміння висловлювати свою думку, проявляти доброзичливість до суджень інших дітей).
Виховувати у дітей дружні взаємини, вміння і бажання прийти на допомогу дорослим і одноліткам.
Виховувати чуйність, повагу, дружні почуття та відносини.
Обладнання та матеріали
Гелева кулька, намет, оповідання В. Сухомлинського «Про що думала Марійка», зернятка, брудна чашка, аркуш паперу та фломастери, макет повітряної кулі, розрізні картинки.
Комп’ютер, доступ до інтернету, мультимедійний проектор
Хід заняття
Вітаю усіх!
Для початку, пропоную всім привітатися.
Гра «Ввічливі слова»
Вихователь читає вірш, а діти по черзі промовляють останні слова рядків(називають ввічливі слова)
Якщо настав світанок, вітайся – «Добрий ранок!»
Зазеленіє навіть пень, коли почує – «Добрий день»
Не лінуйся, хоч і часто, повторяти друзям – «Здрастуй»
Без друзів сумно виглядає світ,
Як їх зустрінеш, їм скажи – «Привіт»
Діти стають у коло. Вихователь промовляє слова, а діти виконують дії.
Тому, хто в колі – посміхнися,
Тому, хто поруч – поклонися.
Їз тим, хто поруч – обіймися,
Тому, хто поруч – ручки дай
У колі з друзями пограй.
Усіх, хто в групі – привітай!
Усім, усім – гарного дня.
На останнє слово – розривають руки.
Сюрпризний момент
У групу залітає кулька.(велика гелева кулька)
Кулька вітає вас, діти і дуже хоче познайомитися з вами й передати вам вітання від дружніх дітей, яких вона зустрічала під час своїх мандрів.
- А, зараз, сідайте на килимок і ми пограємо з кулькою.
Це буде так: я передаю кульку тому, хто сидить поруч мене, ця дитина дякує, а ми всі разом називаємо ім’я того, у кого кулька, і продовжуємо “Данилко в нашій групі»
А тепер я прочитаю вам коротеньке оповідання В. Сухомлинського «Про що думала Марійка»
(ст.122 В.Сухомлинський «Всі добрі люди – одна сім'я», 2012, «Школа»)
Бесіда за сюжетом твору.
Гра «Кого не вистачає»
- Діти, чи помічаєте ви, коли в групі когось із дітей не вистачає?
- Ось зараз ми перевіримо, чи ви спостережливі.
Хтось із вас – ховатиметься, а решта – відгадуватимуть, хто саме заховався.
Спочатку я попрошу всіх заплющити очі і доки ніхто не бачить, тихенько торкнуся плеча одного з вас. Той, кого я торкнулася, тихо вийде на середину кола і сховається у наметі. Після того, ми розплющимо очі і спробуємо відгадати, кого не вистачає.
А тепер – розпочинаємо гру.
Гра «Справжній друг»
Діти стоять у колі.
Вихователь говорить, як себе мають поводити справжні друзі. Якщо діти вважають, що так повинні себе поводити справжні друзі, то вони сплескують у долоньки, а якщо – ні, то тупають ногою.
- Діляться іграшками.
- Допомагають один одному.
- Б’ються.
- Гарно граються у різні ігри.
- Сваряться.
- Плюються.
- Забирають іграшки один в одного.
Фізкультхвилинка.
На екрані – сюжетні картинки. Обговорення ситуацій: «Як ти вчинив би?»
(Діти виконують вправу разом з вихователем, міркують, хто чинить правильно.)
Гра: «Придумай добрий вчинок»
Вихователь: - Бачите, як багато тут різних предметів: зернятка, зламана іграшка, розірвана книжка, брудна чашка, аркуш паперу та фломастери.
Подивіться на ці предмети, з їх допомогою можна зробити добрий вчинок.
Як ви думаєте, які добрі вчинки можна зробити?
Відповіді дітей
- Зернятками – нагодувати пташок.
- Іграшку відремонтувати.
- Книгу – підклеїти.
- Брудну чашку вимити.
- На аркуші паперу – намалювати щось приємне для друга і подарувати.
Демонстрація мультфільму: «Не треба ображати друзів»
https://www.youtube.com/watch?v=Z3CP_NQKmvA
Бесіда після перегляду.
Співпраця з психологом Воронкевич І.М.
Гра на розвиток уваги за методикою розрізних картинок «Знайди пару»
Та використання методики «Сходинки для визначення самооцінки дитини середнього дошкільного віку.
Підсумок заняття
- Діти, гелева кулька побачила багато цікавого у нашій групі. Їй час летіти далі. А ми передамо з її допомогою вітання для інших дітей. Роздаю смайлики, їх діти приклеюють на кульку.
- На прогулянці ми відпустимо кульку в небо.
Немає коментарів:
Дописати коментар